Корекційно-розвивальна робота
Поради батькам щодо спілкування і виховання проблемної дитини.
1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного і психічного стану. В такому стані треба звертатись до психотерапевта.
2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.
3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки з іншими людьми.
4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.
5. Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач зі сценами насилля, жорстокості.
6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.
7. Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.
8.Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.
9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.
10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.
Рекомендації батькам підлітків, схильних до правопорушень.
1.Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином своєї країни.
2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.
3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення її протиправних вчинків (дій).
4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.
5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.
6. Ненав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.
7. В процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.
8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.
9. Висловлюйте їй свою довіру, схвалюйте її досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.
Консультація для батьків, що мають агресивних дітей.
При взаємодії з агресивною дитиною:
- сприймайте дитину такою, яка вона є;
- висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
- розширюйте кругозір дитини;
- включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
- ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
Мистецтво жити з дітьми.
Сім`я – найбільша людська цінність. В сім`ї під керівництвом та з допомогою батьків дитина пізнає навколишній світ у всіх його складностях і багатогранних виявленнях, тут проходить їх громадянське становлення, формується світогляд та естетичні смаки.
Здійснюючи раннє виховання в сім`ї, батьки створюють умови для повноцінного фізичного та психологічного становлення особистості, забезпечення дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, формують активне, зацікавлене ставлення до оточуючого середовища.
Із сім`ї протоптується стежка до школи. І вже тоді в життєву дорогу ведуть два розуми, два досвіду - сім`я і школа.
У шкільному віці основу виховання в сім`ї складає формування:
- духовно здорової людини;
- гуманістичної моралі;
- готовності до праці;
- патріотичних почуттів;
- естетичної культури;
- високоінтелектуальної особистості.
У сім`ї проходить засвоєння морально-естетичних норм через основні народно-педагогічні традиції сімейного виховання:
- вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь і дідусів;
- вивчення з дітьми колискових пісень, читання казок;
- відзначення сімейних свят;
- відзначення календарних, обрядових свят;
- знайомство з Біблією та десятьма моральними заповідями;
- екскурсії в природу;
- виховання господаря дому, землі, на якій живе дитина.